Чи легко працювати на себе?

Чи легко працювати на себе?

Час від часу стикаюся зі стереотипом, що працювати на себе простіше, легше, ніж “на дядька”. Не тільки у клінінгу, а взагалі.

З одного боку – так, безумовно, легше. Давайте розглянемо обидві сторони медалі під назвою “сам собі хазяїн” на прикладі власниці клінінгової компанії в Дніпрі.

Думки, якими я поділюсь, стосуються лише підприємництва (фоп, пп). У великому бізнесі все влаштовано дещо по-іншому. Хоча старт +/- однаковий.

Коли ми працюємо “на дядька” або “на тітку”:

  • Ми не ризикуємо власними або кредитними грошима, вкладаючи їх у розвиток бізнесу.
  • Ми отримуємо гарантовану оплату своєї праці 2 рази на місяць і не сильно залежимо у цьому питанні від сезонних коливань попиту на товар чи послугу.
  • Ми можемо планувати свою відпустку заздалегідь і навіть скористатися нею у заплановані терміни.
  • Ми можемо змінити одного роботодавця на іншого, більш платоспроможного, не змінюючи професії чи напрямку діяльності.
  • Ми можемо (якщо хочеться) триндіти, що нас не цінують/мало цінують невдячні роботодавці.
  • Ми не можемо (як правило) впливати на бізнес-плани власника бізнесу (тільки якщо ми не є топ-менеджером першого ешелону влади в компанії) і ніколи не можемо глобально впливати на процеси, якщо ми працюємо в держструктурі.
  • Ми не можемо встановлювати свої правила у компанії, де не ми власник.
  • Ми повинні “відпрошуватись” і писати пояснювальні.
  • Ми перестаємо бути цікавими на ринку праці після досягнення 40 років, іноді вже після 35 років.
  • Ну і ще з десяток можемо/не можемо.

Коли ми починаємо працювати на себе, то багато чого зі списку вище стає для нас недосяжним.

Перше, з чого доводиться починати – це відповідальність:

  • за свій вибір;
  • за себе особисто;
  • за своїх найманих працівників.

Ще “раптом” знадобиться багато нових знань. Так, колись потім можна буде найняти “спеціально навчених людей” – бухгалтерів, менеджерів, юристів, кадровиків тощо. Але спочатку своє діло – це про “універсального солдата”, який має знати і вміти набагато більше, ніж хотілося чи здавалося на старті.

І найнеприємніше – фінансова нестабільність у періоди сезонних коливань. А в клінінгу дуже виражена сезонність. У контрактному/промисловому – мінімально, у ситуативному (генеральні прибирання, прибирання після ремонту/будівництва, миття скління) – максимально.

А найприємніше в роботі на себе (на мій смак) – це свобода.

Тому необхідно інтенсивно думати власною головою, де взяти гроші на оренду складу, стоянку авто, комунальні, податки, зп співробітникам у січні чи лютому. Де фраза “взяти гроші” = заробити = знайти замовлення.

А найприємніше в роботі на себе (на мій смак) – це свобода. Свобода вибору. Вибору напряму діяльності, вибору комфортного для себе замовника та колективу, вибору стратегії.

І той факт, що для власного бізнесу не має значення, скільки років написано в наших паспортах. Ейджизм важливий у роботі HR-департаментів, але не в роботі на себе.

Я точно не народилася з мрією мити під’їзди. Бо з 6 років мріяла стати і стала істориком (за освітою). Але саме клінінг вже за кілька років роботи дозволив мені трошки подорожувати Україною та світом, іноді лінуватися, взагалі не дивитися на цінники в супермаркеті при купівлі харчів та не рахувати “гроші до зп”.

Як говорилося в одному вінтажному фільмі:

– Ви зрадили власну мрію?

– Ні, я просто змінила мрію.

Розпочавши свою справу в 45 років і 1 день, я розумію – треба пробувати, треба ризикувати. Завжди є ризик, що все ВИЙДЕ! А буде це клінінг, складання букетів на замовлення, ремонт швейних машинок або автомийка – не принципово. Сфера послуг – це той ринок, який зростатиме і розвиватиметься надалі.

Для консультації з питань клінінгу або замовлення послуги клінінгу можна звернутися за номером:

+380 50 482 98 93 дзвінком

через месенджери або ► через форму зворотнього зв’язку на сайті.