Як же добре, що розумні люди винайшли інтернет та реалізували цей винахід. Тому що пошук клінінгової франшизи або будь-якої іншої інформації тепер залежить тільки від доступу до ноутбука/смартфону/планшету та вміння сформулювати запит.

Я із жахом згадую часи свого навчання в університеті. Власне студентські роки були веселими та багатообіцяючими, як це зазвичай буває у всіх у юності. Але ці роки супроводжувалися курсовими роботами і необхідністю писати дипломну роботу. У 1989 році в нині покійному СРСР інтернету ще не було, а комп’ютери тих років буквально щойно перестали займати окрему кімнату і змінили назву з ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) на комп’ютер.

І всю інформацію, необхідну для курсових та дипломних робіт, потрібно було шукати в книгах і рукописах, виписувати вручну в конспект, а далі друкувати на «друкарській машинці».

Багато годин в читальному залі, переписування ручкою в зошит текстів у віці 17-22 роки – так собі задоволення. Особливо, коли в тебе темперамент вищий за середній, а уважність і терпіння нижчі за мінімум. Натомість я й досі грамотно пишу. І це найкраща з можливих побочок, як на мене.

Якби я шукала інформацію по франшизах у бібліотечних книгах, вручну, то свого маленького клінінгового бізнесу в мене б не було ніколи.

Але повернемось до інтернету. Я формувала запити за різними словами та словосполученнями, використовуючи фільтри «Україна» та «в Україні» – франшиза, франчайзинг, франчайзі. Клінінгова франшиза, франшиза в клінінгу, клінінговий франчайзі, купити клінінгову франшизу та ще десятки варіантів.

Це зайняло кілька днів. Бо, крім самого пошуку, багато часу займала систематизація та вивчення знайденої інформації. Було багато інформаційного сміття.

Є цікавий сленговий термін, який добре описує це явище. Хоч сам по собі він не толерантний до етнічної групи, ім’ям якої він названий, – інфоциганщина. Хай вибачають мені роми. Зовнішньо – кольористе, надмірно галасливе, дзвінке ай-на-не і давай-давай, безграмотність, шахрайство. До речі стосується багатьох пропозицій в інтернеті, не лише клінінгових.

Вже через кілька років у справі, я дізналася, що деякі клінінгові компанії пропонували покупку своєї «франшизи», яка, по суті, була абсолютною пустушкою. Не франшиза, а сама компанія.

Клінінгові компанії, рекламували можливість купити їхню франшизу і платити їм щомісячні роялті виключно за право користуватися їхньою назвою, хоча ще пропонувалося навчання та передача досвіду.

Сходивши на сайти/сторінки потенційних франшизовласників і вивчивши їх вміст, будь-який потенційний покупец має задати попередні запитання до власників франшизи:

• Скільки франшиз ви продали за Х років на ринку клінінгу?
• Скільки з них діють на поточний момент?
• Як давно продаєте свою франшизу?
• Якщо досі жодної не продано, то в чому реальна причина, на вашу думку?
• Якщо франшизи продавалися раніше, але на даний момент не діють, то чи можна отримати контакти колишніх франчайзі, щоб поспілкуватися з ними стосовно цього питання?
• Хто проводитиме практичне навчання клінінговим технологіям, стандартам ведення клінінгового бізнесу?
• Хто фінансує навчання?
• Якими сертифікатами (і ким вони видані) підтверджується реальний рівень знань та право навчати у клінінгового викладача/тренера?
• Є/нема домовленості з постачальниками обладнання, уніформи, витратних матеріалів, миючих засобів про знижки та кредит?

В ідеалі добре було б отримати відповіді, що задовільнять, на всі питання. Якщо позитивних відповідей немає або щось насторожує, то є сенс не витрачати свій час на цей проект і продовжити пошук. Ви ризикуєте своїми грошима та часом. І невідомо, що буде важче втратити, «якщо щось піде не так».

Коли всі або більша частина відповідей видаються вам правдивими або перспективними, можна переходити до другого туру переговорів та підписання договору.

З мого особистого досвіду, найкоротший шлях до підписання договору франшизи – це обговорення таких питань:

• Який період окупності (у календарних місяцях) моїх вкладень з придбання франшизи?
• Який період окупності (у календарних місяцях) моїх вкладень безпосередньо у клінінг (первинна закупівля обладнання, витратних матеріалів, миючих засобів)?
• Як зі свого боку та своїми коштами* франшизовласник проінформує потенційних замовників клінінгових послуг про відкриття нової філії? **
• Ваші права щодо використання ТМ.
• Право продовжити клінінговий бізнес у своєму населеному пункті вже під своїм ім’ям у разі виходу із франшизи.
• Право переуступки/перепродажу своєї франшизи наступному франчайзі з урахуванням своїх вкладень.
• Ваші обов’язки перед франшизовласником.
• Обов’язки та права франшизовласника по відношенню до вас.
• Чітко прописані точки контролю виконання договірних умов обома сторонами.
• Гарантії сприяння/допомоги з боку франшизовласника у разі недобросовісної конкуренції.
• Політика ексклюзивної представленості у своєму населеному пункті. ***

Обговорили? Домовилися?

Вітаю, можна підписувати угоду.

* Важливо пам’ятати про те, що, працюючи по франшизі, ви просуваєте чужий бізнес, чужу торгову марку. Так, ви заробляєте при цьому. Але на тому, що вам не належить. Ви не можете це продати чи подарувати. Тому франшизовласник зацікавлений у просуванні вашого бізнесу не менше за вас. І той факт, що він не готовий вкладатися бодай інформаційно, мав би насторожити, як на мене.

** Для споживача клінінгових чи будь-яких інших послуг франшиза – це філія. Покупець не поринає у юридичні тонкощі форми власності. Рівно доти, доки його все влаштовує.

*** З власного досвіду хочу зазначити, що 2 і більше клінінгові франшизи в одному місті – це не про партнерство, це про штучно створену, неконструктивну конкуренцію.

Далі буде…