Мене звати Анастасія. І я – засновниця маленької клінінгової компанії у Дніпрі.
Те, що вона маленька – це мій свідомий вибір. Обов’язково розповім, чому.
У мене є син, 01 березня 2022 йому виповнилося 10 років. Він максимально не схожий на мене, не лише зовні.
І я не люблю прибирати. Але в мене клінінгова компанія. Як так можна й навіщо?
Мрія «мати свій бізнес» час від часу виникала років із 30-ти. Головним чином у момент гострої нестачі грошей на щось глобальне або після чергового нервування на роботі. Особливо після регіональних зборів щодо підбиття підсумків звітнього періоду.
Але минуло 15 років поки ця невиразна мрія переросла в конкретну мету та блискавичні дії щодо її досягнення. Самі дії були і справді блискавичні – з 08 по 14 вересня 2017 року, коли було підписано договір франшизи і сплачено паушальний внесок.
Мені було рівно 45 років і 1 день, коли я звільнилася зі своєю останньої (як я тоді думала) найманої роботи та «вийшла на стежку війни» зі своїми страхами. Причому боятися було реально чого. Я поринула у власну справу без компаньонів, без інвестицій, без стартового капіталу, без досвіду та розуміння специфіки галузі, яку я вирішила підкорювати.
З чого для мене особисто розпочався клінінг?
Почався він із аналізу ринку послуг. І аналізу франшиз, що діють в Україні.
