Перший блекаут ми пережили в листопаді 2022 року.
Понад 30 годин без електрики.
Централізовану подачу води та опалення змогли відновити раніше.
Але найстрашнішим виявилося те, що разом з електрикою зник зв’язок, геть увесь, а не тільки інтернет. Зв’язок усіх мобільних операторів буквально «ліг».
Додзвонитися комусь і дізнатись хоч якісь новини було просто технічно неможливо.
І це стало найстрашнішим – невизначеність та невідомість. Які підживлювали паніку.
Але всі українці етнічно або громадянством – народ сильний, живучий, а головне винахідливий.
«Пункт незламності» – суто український винахід, який не мав аналогів у світі на момент свого винаходу. І лише у грудні 2025 року з ним познайомились у Берліні.
Батарейки, свічки та сірники з магазинів ніколи не зникали.
З новим для себе гаджетом під назвою павербанк швидко познайомилися навіть і дуже далекі від діджиталізації люди.
А також новий та непрогнозований розквіт пережило звичайне радіо з радіоприймача на батарейках.
Страх невідомості та інформаційного вакууму виявився набагато страшнішим за страх від «прильотів».
Та менш із тим, перший блекаут навчив нас терпляче чекати.
Ми не просили цього досвіду і цих знань, але недолюди зі східних кордонів вирішили за нас.
Що ж. Все колись закінчується.
Перший блекаут закінчився так само раптово, як і почався.
Раптом побігла вода з крана.
Раптом потеплішали батареї.
Раптом спалахнуло світло.
Раптом задзвонив телефон.
Але за цими «раптом» стояла нелюдська, абсолютно титанічна праця та життя Енергетиків та Комунальників.
Ми завжди маємо пам’ятати Якою Ціною…
За першим блекаутом тієї ж зими стався і другий.
Але він пересічним громадянам (не Енергетикам і не Комунальникам) дався вже відчутно легше морально та фізично.
Ми (більшість з нас) прийняли для себе той факт, що блекаути будуть ще, але вони не нескінченні, що потрібно ще краще підготуватися і просто чекати, поки Суперлюди виконають Свою Роботу і повернуть нас у цивілізацію.
Але чекати та вірити – це добре. А працювати та заробляти як?
Ми повністю не працювали лише у перший блекаут. Просто тому, що навіть зв’язатися між собою та із замовником прибирання та скоординувати свої дії у нас не було суто технічної можливості.
У всі наступні блекаути та багатогодинні «планові» та «аварійні» відключення світла, води та всього на світі ми вже працювали спочатку у позаштатному, а потім уже й штатному режимі.
Традиційно – прибирання під’їздів ОСББ стало нашим флагманом.
Потім пристосувалися і до прибирання житлової та комерційної нерухомості.
Ліквідувати середньостатистичні експлуатаційні забруднення можна і без електрики. Особливо якщо об’єкт газифікований і є можливість нагріти воду.
Без пилососа та парогенератора можна обійтися на більшій частині генеральних прибирань.
От на прибираннях після ремонту або післябудівельних прибираннях без пилососа не можна обійтися.
Без води – не можна обійтися на жодних прибираннях взагалі, без варіантів.
Але рішення є:
- Продуктивно використовувати світловий день та природне освітлення
- Завчасно набирати та завозити воду для прибирання самотужки
- Використовувати генератор там, де є така можливість – приватний сектор
- Використовувати зарядну станцію для оперативної роботи з пилососом
- Залучати додаткову робочу силу для допомоги у підйомі та спуску техніки та обладнання на високі поверхи
На жаль, логічним результатом застосування п.2-5 стало неминуче підвищення цін на всі прибирання.
Але тут важливо замовнику визначити пріоритет – клінінг за ціною вищою, ніж звик або розраховував, або прибирання самотужки.
Клінінг – гнучка послуга, яку, як виявилося, можна надавати і поза сучасними вимогами до неї. Майже без втрати якості.
Далі буде.